• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Поради батькам

Як батькам поводитися з дітьми під час війни:

/Files/images/kartinki/275893926_329285202569697_5978623963349631717_n.jpg

/Files/images/kartinki/67852.jpg

Спокійні ви – спокійна дитина

Не забувайте про обійми

Грайте з дитиною

Транслюйте дитині відчуття безпеки

Кажіть дитині правду

/Files/images/kartinki/Screenshot_4.jpg

Поради батькам дітей 5-6 річного віку

Практика показує, що діти 5-6 років не рідко мають незадовільний рівень розвитку дрібної та великої моторики. Вони не спроможні проводити достатньо чіткі прямі лінії при змалюванні зразків фігур, друкованих літер, не вміють точно вирізати по контуру із паперу, у них погана координація рухів під час бігу, стрибків, загальна рухова неспритність і незграбність.

Причини недостатнього розвитку моторики різні й багатогранні. Але серед них можна виділити найбільш розповсюджені, які відображають загальні умови розвитку і віховання сучасних дітей: ослаблення організму і зниження показників фізичного розвитку; соціальні фактори; втрата культури дитячих вуличних ігор. Для покращення дрібної моторики руки батьки можуть використовувати зі своїми малятами наступні прийоми роботи:

1. Пальчикові ігри. Вони викликаютьу дітей пожвавлення позитивні емоції, здійснюють тонізуючийвплив на функціональний стан мозку, сприяють розвитку мовлення, навчають узгоджувати дрібні рухи руки.

2. Робота з тістом, пластиліном, глиною, різними пластичними масами.

3. Використання предметів, з якими дитина здатна маніпулювати самостійно: мозаїки, гудзиків, природного матеріалу. Рробота з таким матеріалом тренують пальці, розвиває зорову, образну пам′ять, координацію дрібних рухів руки та пальчиків.

4. Вирізання ножицями (слід обов′язково пояснити дитині правила безпеки при користуванні ними). Головне у роботі з ножицями та папером забезпечувати координацію рухів пальців та руки, синхронну роботу обох рук, оскільки потрібно притримувати папір однією рукою, а ведучою різати ножицями.

Рекомендації батькам з підготовки дитини до дитячого садка

· Зверніть увагу на домашній режим харчування та сну й потроху наближайте його до того режиму, що буде у дитячому садку.

· Поступово формуйте навички спілкування дитини з однолітками: гуляйте з ним на ділянці дитячого садка, залучайте до спільної діяльності з іншими дітьми.

· Привчайте малюка до самостійності й доступного для його віку самообслуговування.

· Розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб вона туди пішла.

· Проходячи повз дитячий садок, з радістю нагадуйте дитині, як їй пощастило — восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте рідним, і знайомим у присутності малюка про свою удачу, кажіть, що пишаєтеся своєю дитиною, адже її прийняли до дитячого садка.

· Докладно розповідайте дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності вона робитиме.

· Учіть дитину гратися. Психологи виявили чітку закономірність між розвитком предметної діяльності дитини та її звиканням до дитячого садка. Найлегше адаптуються малюки, які вміють довго, різноманітно й зосереджено діяти з іграшками.

· Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги, так їй буде легше відпустити вас.

Пам'ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості й плани.

· Переконайтеся у тім, що вашій родині дитячий садок необхідний саме зараз. Будь-які ваші коливання дитина використовуватиме для того, щоб протистояти відвідуванню дитячого садка

· У присутності дитини уникайте критичних зауважень на адресу дошкільного закладу і його працівників. Ніколи не лякайте дитину дитячим садком.

Прийоми, що полегшують дитині ранкові прощання

· Навчіться прощатися з дитиною швидко. Не затягуйте розставання. Інакше малюк відчує ваше занепокоєння і йому буде ще складніше заспокоїтися.

· Покладіть малюку до кишеньки яку-небудь пам'ятну річ, що нагадуватиме про вас і про те, як сильно ви його любите.

· Вигадайте забавний ритуал прощання й строго дотримуйтеся його, наприклад завжди цілуйте дитину в щічку, а потім ніжно потріться носиками або що-небудь подібне.

· Не намагайтеся підкупити дитину, щоб вона залишилася у дитячому садку за нову іграшку.

· Чітко дайте дитині зрозуміти, що хоч би які істерики вона влаштовувала, їй все одно доведеться йти до дитячого садка. Якщо ви хоч раз піддастеся дитині, надалі вам буде вже набагато складніше впоратися з її вередуваннями й слізьми.

/Files/images/1639209545_1-papik-pro-p-klipart-rebenok-2.png

Кiлькiсть переглядiв: 1132